Вітаємо Вас на блозі Центральної Районної Бібліотеки ЦБС "Свічадо". Ми працюємо для Вас.

Опубліковано: 22.06.2017

День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни — день пам’яті в Україні. Відзначається щорічно 22 червня, у день початку німецько-радянської війни, яка забрала життя кожного п’ятого українця.

День встановлено в Україні «…з метою всенародного вшанування пам’яті синів і дочок українського народу, полеглих під час Другої світової війни 1941-1945 років, їх подвигу та жертовності … на підтримку ініціативи громадських організацій ветеранів війни, праці, Збройних Сил і жертв нацистських переслідувань…» згідно з Указом Президента України «Про День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні» від 17 листопада 2000 р.

Опубліковано:

День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

— день пам’яті в Україні. Відзначається щорічно 22 червня, у день початку німецько-радянської війни, яка забрала життя кожного п’ятого українця.

День встановлено в Україні «…з метою всенародного вшанування пам’яті синів і дочок українського народу, полеглих під час Другої світової війни 1941-1945 років, їх подвигу та жертовності … на підтримку ініціативи громадських організацій ветеранів війни, праці, Збройних Сил і жертв нацистських переслідувань…» згідно з Указом Президента України «Про День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні» від 17 листопада 2000 р.

Опубліковано: 21.06.2017

“Вид гір завжди викликає захват…” (135 років від дня народження)

Р. Кент 

21. 06. 1882 – 13. 03. 1971

Рокуелл Кент – американський писхудожник, письменник, громадський діяч, в 1962 році удостоєний пізнання почесного члена Академії мистецтв СРСР.

Один з продовжувачів реалістичної традиції в американському мистецтві, видатний борець за прогрес і світ, свою творчість присвятив народам Гренландії, Аляски, могутній природі Атлантики. Читати далі

Опубліковано:

Святошин — історія району

За найпоширенішою версією Святошино названо в честь чернігівського князя Святослава (у чернецтві отримав ім’я Микола (Нікола) Святоша), який нібито володів землями сусідньої Борщагівки (документально це ніяк не підтверджено). Ця етимологічна версія підтримується і офіційно – поруч з будівлею Святошинської районної адміністрації на проспекті Перемоги, 97 встановлено пам’ятник Миколі Святоші. Ще одна більш-менш правдоподібна версія полягає в тому, що назва пов’язана зі святим лісом, який був улюбленим місцем відпочинку ченців, студентів духовної академії, священиків, одним словом святенником. Є й інші версії походження назви, але всі вони в даний час є не більше, ніж гіпотезами, які складно довести. Читати далі

Опубліковано: 20.06.2017

Радянський Уолт Дісней (90 років від дня народження)

В’ячеслав Котьоночкін

20.06.1927 — 20.11.2000

В’ячеслав Михайлович Котьоночкін – радянський режисер-мультиплікатор, художник і художник-мультиплікатор. Один з найвідоміших і улюблених режисерів анімаційного кіно, автор кінохіта «Ну, постривай!», постановник бешкетних, насичених динамікою і гумором фільмів «Межа», «Він попався», «Попався, який кусався», «Стара платівка», «Кошеня з вулиці Лизюкова» починав як художник-аніматор, що працював з провідними режисерами «Союзмультфільму» 1940-х і 1950-х років, був одним із найбільш плідних мультиплікаторів студії і взяв участь у створенні понад 80 картин. Він захоплювався «одушевлінням» ритмічних, «швидких» епізодів, був майстром танцювальних сцен. Як режисер він зняв велику кількість сюжетів для кіножурналу «Фітіль», робив анімаційні вставки для художніх фільмів «Кухарка», «Подорож у квітень» і «Все для вас».

Був у шлюбі з Тамарою Вишневою (балерина). Двоє дітей: син — Олексій — режисер-мультиплікатор, дочка Наталя.

Кращі серіали:

  • Ну, постривай! (режисер)
  • Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1976)
  • Дитячий міжнародний «Орден Усмішки» (1985)
  • Народний артист РРФСР (1987)
  • Державна премія СРСР за серіал мультиплікаційних фільмів «Ну, постривай!» Виробництва студії «Союзмультфільм» (Премія за твори літератури і мистецтва для дітей) (1988 рік)
  • Орден Дружби за заслуги перед державою, багаторічну плідну діяльність у галузі культури і мистецтва (1996)
  • 1963 – «Сліди на асфальті» (приз на IV МКФ в Будапешті, Угорщина-67)
  • 1971 – «Ну, постривай!» (4 вип.) (приз на ХХVIII МКФ спортивних фільмів в Кортіна-д-Ампеццо, Італія-72)
  • Зріст: 1.87м
  • Захоплення малюванням — і, за його власним визнанням, «легковажне прізвище» — привели Котеночкина на студію «Союзмультфільм». У 1947 році за порадою Бориса Дежкина Котьоночкін вступив на курси мультиплікаторів при студії «Союзмультфільм» і після їх закінчення почав працювати на студії з 1962 року як режисер.
  • Серія фільмів «Ну, постривай!» принесла В’ячеславу Котьоночкину славу не тільки в СРСР, але і практично у всіх соціалістичних країнах. У Болгарії з’явилося кафе «Ну, постривай!», а польські діти в 1985 році присудили Котьоночкину найвищу нагороду, про яку мріє кожен режисер дитячих фільмів – «Орден посмішки».
  • У 1999 році вийшла його книга спогадів «Ну, Котьоночкін, постривай!».

Опубліковано: 19.06.2017

“І ти знаєш, Шурік, як-то навіть ось… тягне влаштувати скандал…”

Наталія Селезньова

19.06.1945

Селезньова Наталія Ігорівна – радянська і російська актриса театру і кіно. Вона почала зніматися з раннього дитинства, а всесоюзну славу їй принесли ролі студентки Ліди в комедії «Операція «И» та інші пригоди Шурика» та пані Катаріни в телеспектаклі «Кабачок «13 стільців».

У 1968 році на зйомках фільму «Каліф-лелека» познайомилася з актором Володимиром Андрєєвим, за якого вийшла заміж. У 1969 році у них народився син Єгор. Має двох онуків: Олексія (1995) і Миколу (2011).

Кращі фільми

  • Операція «И» та інші пригоди Шурика
  • Пригоди жовтої валізки
  • Я вас любив…
  • Іван Васильович міняє професію
  • Не може бути! (актриса)

 

Кращі серіали

  • Кабачок «13 стільців» (актриса)
  • За участь у новелі «Мана» Наталя разом з іншим акторським складом отримала в Чехословаччині кінопремію «Срібний дракон Вавеля».
  • Заслужений діяч культури Польщі (1976)
  • Заслужена артистка РРФСР (1981)
  • Народна артистка РФ (1996)
  • Орден Дружби (2006)
  • Орден Пошани (2015)
  • Зріст: 1.75м
  • Закінчила Московське театральне училище імені Б. В. Щукіна (1966, курс Б. Е. Захава).
  • Наталія Селезньова давно цікавиться спортом, футболом. Є прихильницею московського ЦСКА.
  • Актриса веде здоровий спосіб життя: багато рухається, не курить, не їсть м’ясне і жодного разу в житті не пробувала алкоголь. Наталія захоплюється садівництвом і багато часу проводить на власній дачі.

Опубліковано:

Всесвітній день дитячого футболу

19 червня відзначається Всесвітній день дитячого футболу. Заснувала це свято Організація Об’єднаних Націй, для залучення молоді до спорту; відзначається воно на підставі угоди між дитячим Фондом ООН і ФІФА, підписаної 2001 року в рамках міжнародного руху “Голосуйте за дітей”. Традиційно в цей день в різних країнах світу, в тому числі й в Україні, проводяться спортивні заходи за участю дитячих футбольних команд.

Читати далі

Опубліковано: 17.06.2017

Всесвітній день боротьби з опустелюванням і засухою

Всесвітній день боротьби з опустеленням і посухою — міжнародний день ООН, що відзначається щороку 17 червня. 17
Проголошений 1995 року Генеральною Асамблеєю ООН у зв’язку з річницею від дня прийняття 1994 року Конвенції ООН по боротьбі з опустеленням. Державам пропонувалося присвячувати цей день підвищенню інформованості про необхідність міжнародного співробітництва в боротьбі з опустеленням і наслідками посухи й про хід здійснення Конвенції ООН по боротьбі з опустеленням.

Опубліковано: 15.06.2017

Всесвітній день вітру

15 червня 2007 року перший раз відзначався День вітру. Сенс цього свята – повернутися до проблеми абсолютно недостатнього використання енергії вітру. Якщо збільшити частку вітроенергетики на досить вагомий відсоток, то людство зможе забезпечувати себе енергією з мінімальним збитком для світової екології і усунути основні передумови глобального потепління. Лідерські позиції у вітроенергетиці зараз за Китаєм і США, всього успішно впроваджують вітрові установки понад 80 країн.

Читати далі

Опубліковано:

Сучасні книги про українську історію

Українська історія була нещадно викривлена, переписана, спаплюжена «совєтською» цензурою. Відтак ми тривалий час не мали змоги побачити всю велич нашої історії, дізнатись, як насправді відбувались важливі для нашої нації події. Тепер українські історики вільні від радянської і пост-радянської цензури, і на повну відкривають всю правду про історію нашого народу.

Читати далі

Опубліковано: 10.06.2017

Недавнє минуле

Всього в Києві в 1979 році працював 541 гастроном, з яких 505 підпорядковувались районним гастрономторгам, 14 — фірмі “Київ”, два — Головному управлінню торгівлі міськвиконкому, 16 — різним відомствам (наприклад, птахофабриці, об’єднанню “Киеврыба” і так далі). Ще чотири (вони теж належали фірмі “Київ”), розташовані в “спальних” районах, являли собою нову прогресивну форму обслуговування — універсами [універсальний магазин самообслуговування – радянський аналог супермаркету переважно з продуктовим асортиментом. Читати далі

Опубліковано: 08.06.2017

Всесвітній день океанів

Всесвітній день океанів — всесвітній день боротьби за збереження біорізноманіття мешканців морських глибин і стабільну екологічну ситуацію в океанах. Відзначається щороку 8 червня.

Читати далі

Опубліковано: 07.06.2017

“Моїм завданням є ошелешити читача, примусити його думати, переживати, любити або ненавидіти мої романи” (65 років від дня народження)

Памук О.

07. 06. 1952

Феріт Орхан Памук — турецький письменник і сценарист відомий у себе на батьківщині в першу чергу тим, що став першим громадянином Туреччини, удостоєним Нобелівської премії. Читати далі

Опубліковано: 06.06.2017

“Жоден спектакль від репетиції краще не стає…”

Тетяна Пельтцер

06.06.1904-16.08.1992

Тетяна Іванівна Пельтцер – радянська актриса театру і кіно.

У 26 років Тетяна Пельтцер вийшла заміж за німецького комуніста Ганса Тейблера, змінила прізвище, і поїхала з ним у 1930 році в Берлін, де й прожила до 1934 року.

Кращі фільми

  • Маленькі комедії великого будинку
  • Дивак з п’ятого «Б»
  • Божевільний день, або Одруження Фігаро
  • Після дощику в четвер
  • Там, на невідомих доріжках… (актриса)

 

Кращі серіали

  • 12 стільців
  • І знову Аніскін
  • Кабачок «13 стільців»
  • Єралаш (актриса)
  • Заслужена артистка РРФСР (1954)
  • Народна артистка РРФСР (1960)
  • Народна артистка СРСР (1972), перша удостоєна цього звання серед артистів Московського театру сатири
  • Сталінська премія третього ступеня (1951) – за виконання ролі Лукерії Василівни Похльобкіної в спектаклі «Весілля з приданим» Н. М. Дьяконова
  • Пельтцер – старовинне дворянське прізвище, історія якого добре відома в Німеччині. Справжнє ім’я батька Тетяни Пельтцер – Йоганн Робертович. Але він вважав за краще називати себе Іваном. Іван Пельтцер був одним з перших заслужених артистів республіки, лауреатом Сталінської премії і багато знімався в кіно – в картинах «Біліє парус одинокий», «Ведмідь», «Велике життя»… Він був не тільки прекрасним актором, але й чудовим педагогом, до революції їм була організована невелика театральна школа. Мати — єврейка, дочка головного рабина з Києва. Аж до серпня 1914 року, поки не почалася Перша світова війна, в родині розмовляли виключно німецькою.
  • На сцену вона вперше вийшла в дев’ять років у виставі «Камо грядеши» в ролі Овдія, а за наступну акторську роботу — в «Дворянському гнізді» — вона вперше отримала гонорар: в одинадцять років блищить в ролі Сергія у виставі «Анна Кареніна», але її шлях на сцену не був легким: актрисою вона стала без акторської освіти.
  • У кіно Тетяна Пельтцер дебютувала в 1943 році в комедії «Весілля», де головні ролі виконали Ераст Гарін і Фаїна Раневська. Потім актриса з’явилася в драмі «Вона захищає Батьківщину». Першу велику роль – Плаксін в мелодрамі «Прості люди» – Тетяна Іванівна зіграла в 1945 році. Правда, цей фільм 11 років пролежав «на полиці».
  • З 1980-х років в акторки почала пропадати пам’ять. В кінці 1980-х років розвинулася підозрілість і манія переслідування. 1991 рік провела в психіатричній лікарні ім. Ганнушкіна, звідки її привозили на вистави. У 1992 році вона знову потрапила в психіатричну лікарню. Там отримала травму — впавши, вона зламала шийку стегна.
  • Крім роботи в театрі та кіно Пельтцер вела бурхливе суспільне життя – вона була обрана депутатом і сумлінно виконувала свій громадянський обов’язок, вибивала квартири та путівки для всіх нужденних. Зокрема, для своєї гримерши Поліни виклопотала дуже хорошу квартиру. Будучи завзятою преферансисткой, вона грала весело і азартно. Частіше програвала, ніж вигравала: її захоплював сам процес, вечір у приємній компанії.
  • Тетяна Іванівна Пельтцер померла 16 липня 1992 року після інфаркту і пневмонії. Похована в Москві на Введенському кладовищі поруч з батьком і братом — інженером-конструктором, випробувачем першого вітчизняного гоночного автомобіля «Зірка-1» Олександром Івановичем Пельтцером (1906-1975).
  • Згідно із заповітом Тетяни Іванівни, двокімнатна квартира в акторському будинку на вулиці Черняховського (Їх сусідами були Рибніков і Ларіонова, Гайдай і Гребешкова, Булгакова, Румянцева і Кубацкій.) відписана домробітниці — Ганні Олександрівні Кукиній, яка доглядала за нею більше двадцяти років, архіви з фотографіями — театру, бібліотека — Марку Захарову.

Опубліковано:

Класика до прочитання після двадцяти років

Ви маєте не так багато часу для читання, який можете використати на книги, які дійсно приносять задоволення. А потрібно читати ще й ці подаровано-рекомендовані видання. Щоб позбавитися цього почуття, радимо почитати книги, які є дійсно великими.

Читати далі