Михайло Павлович Алексєєв 

1896-1981

російський і український радянський літературознавець, мистецтвознавець, педагог, композитор, академік АН СРСР (з 1958).Викладач історії театру та музики в Київській консерваторії (1918), музичний критик у Саратові (1916) і Києві (1917–1919). Професор Іркутського (1927–1932) та Ленінградського університетів (1932–1960).Деякі його праці («Українські козаки, як їх змальовує французький поет 17 віку», 1927; «Лист кн. Рєпніна до А. Шлегеля», 1930, та ін.) друковані українською мовою. Відомий як знавець зарубіжної, російської літератур та міжнародних літературних зв’язків. Відомі праці з історії музики, теорії художнього перекладу, питань текстології Автор ґрунтовної розвідки «Сибір у відомостях західноєвропейських мандрівників та письменників» (видавничтво 1932—33, 1941).Автор понад 400 статей про композиторів, зокрема біографічного нарису про М. Березовського в альманасі «Посев» (Одеса, 1921), співавтор Покажчика російської літератури про Бетховена (Одеса, 1927). Автор сонати для фортепіано, романсів, музики до драми Р. Тагора «Читра».