В. Г. Большак

23. 04. 1922 — 17. 12. 1988

Василь Григорович Большак — український радянський письменник, радянський державний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 9-го скликань.

Вчився в Українському комуністичному газетному училищі ім. М. Островського в Харкові, в Харківській політосвітній школі, у Вищій партійній школі. Учасник Великої Вітчизняної війни. Після війни працював у газетах «Київська правда», «Придунайська правда», «Колгоспне село», журналах «Советская Украина», «Дніпро». З 1962 по 1972 рр головний редактор журналу «Україна», 1972-1979 рр. голова Держкіно УРСР, 1979-1985 головний редактор журналу «Український театр».

Перша збірка нарисів – «На мирній землі» (1952), «Про тих хто в полі» (1955), «Друзі Андрія Степановича» (1956), «На землі поліській», «Сила молода» (1957). Автор романів «Образа» (1962), «Не журіться професоре» (1978), «Не проспати роси» (1982); повістей – «Поїдемо за Десну» (1959), «Глибокий яр» (1964), «Меседуан з флеронами» (1971), «Геліос – бог сонця» (1974);  збірки гумору і сатири – «Нежонатий голова» (1961), «Янгол із Терешок» (1962), «Антрекот» (1963), «Анігдот» (1965), «Аста ла віста», (1967), «Гусак на Бродвеї» (1967).