Євпаторійський десант складався з посиленого батальйону морської піхоти (700 чоловік під командуванням капітана Г. К. Бузинова). Перевезення його здійснював загін кораблів Чорноморського флоту (базовий тральщик «Підривник», 7 сторожових катерів типу «МО-IV» і морський буксир «СП-14» під командуванням капітана 2-го рангу Н. В. Буслаєва), який вийшов із Севастополя 4 січня в 23 год 30 хв і за час з 3 до 6 год ранку 5 січня справив висадку десанту. Десантники оволоділи південною частиною міста. Противник направив проти них з-під Севастополя піхотний полк, 2 батальйона і кілька батарей. Штормова погода завадила надати допомогу десантникам. 3 дня вони билися з переважаючими силами ворога. Одночасно в місті спалахнуло повстання, в якому брала участь частина населення міста і прибулі на підмогу партизани. Із семисот десантників залишилося в живих менше сотні. Євпаторійський десант відволік частина сил противника від Севастополя, а також сприяв закріплення успіху радянських військ на Керченському півострові. Завершивши ліквідацію десанту, німці розстріляли на Червоній Горі в Євпаторії 12640 стариків, жінок, дітей і поранених радянських моряків.