Г. Т. Гайовий

04. 02. 1937

Григорій Титович Гайовий — український поет та гуморист, журналіст.

У 1962 був заарештований в Донецьку за те, що очолював групу дисидентів. Відсидів 5 років у таборі № 7 (Сосновка), потім на ст. Потьма в таборі № 11 «Дубровлагу», Мордовія.

Звільнившись, майже 20 років не мав можливості працювати за фахом журналіста, ані на «ітеерівській» посаді, а на робітничу не приймали, мотивуючи тим, що мав вищу освіту. Висіла загроза виселення з Києва за звинуваченням у «дармоїдстві». Працював сезонним різноробочим, вантажником, кочегаром.

У часи «гласності» й «перебудови» почав публікувати в неформальній, а згодом і в іншій пресі вірші, публіцистичні статті. Працюючи в журналі «Пам’ятки України», редаґував книжку Л.Лук’яненка «Вірую в Бога і в Україну», написав до неї передмову. Редаґував його книжку «На землі Кленового Листка» (видана 1998 і 2002).

Був членом проводу Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих, з 1999 р. член Національної Спілки Письменників України.

У 2000–2004 рр. — заступник голови Київської організації НСПУ, нині очолює творче об’єднання сатириків та гумористів цієї організації.