«Бібліотека – це щось на зразок магічного кабінету. Там заворожені найкращі душі людства, але вони очікують нашого слова, щоб вийти з німоти. Ми повинні відкрити книгу, і тоді вони прокинуться».
Хорхе Луїс Борхес

30 вересня Всеукраїнський день бібліотек. Це свято свідчить про глибоку повагу народу до своєї духовної спадщини, освіти, науки і культури, а також про визнання історичної ролі бібліотеки в житті суспільства.

Сьогодні книгозбірні – це інформаційні, культурні, освітні заклади, які роблять вагомий внесок у розвиток українського державотворення, сприяють розбудові громадянського суспільства. За своїм природним призначенням бібліотеки є потужним знаряддям демократії, гармонізації суспільних відносин, важливим чинником інтелектуального, духовного і естетичного збагачення кожної нації. Доносячи до людей увесь спектр різноманітних інформаційних потоків і державотворчих ідей, розкриваючи реальну картину світу, вони сприяють всебічному розвитку особистості, вихованню кращих громадських якостей і патріотичної свідомості населення.

Бібліотекар – професія давня… Їй більше чотирьох з половиною тисяч років, вона виникла разом з шумерської культурою, де вперше з’явилися глиняні каталоги. Перші бібліотекарі – це писарі ( 2500 р. до н. е..); Саме слово «бібліотекар» (від грецького – збір книг) з’являється в Греції; В Середні століття зберігачами книг стали ченці. В епоху Відродження бібліотекарі перетворювалися у науковців.

Бібліотекар – професіонал по обробці інформації бібліотечної та інформаційної   науки, який виконує організацію і управління інформаційними послугами та матеріалами для всіх, кому потрібна ця інформація. Як правило, бібліотекарі працюють у державних бібліотеках та бібліотеках вищих або середніх навчальних закладів, початкових або середніх шкіл, медіа-центрах, бібліотеках в межах підприємств чи компаній. На заході деякі бібліотекарі можуть бути незалежними підприємцями, які працюють в якості інформаційних фахівців, каталогизаторов, і за іншими спеціалізованими напрямками.

Вважається, що перша бібліотека на Русі була заснована Ярославом Мудрим в 1037 р. при Софійському соборі в Києві.

Перші публічні бібліотеки в Україні виникли при Києво-Могилянській академії, Львівському (1608), Харківському (1805), Новоросійському (Одеса, 1817), Київському (1834) університетах. Міські публічні бібліотеки з’явилися пізніше – в Одесі в 1823 році, у Києві та Харкові у 1829-му.

Провідними державними культурними, освітніми та науково-інформаційними  установами країни є розташовані в столиці Національна парламентська бібліотека України та Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського. Перша створена в березні 1866 р. як Київська російська публічна за розпорядженням царського уряду. Вона існувала в основному за рахунок пожертвувань меценатів. Найбільшими книжковими подарунками за її історію стали колекції: В.Юзефовича, високопоставленого петербурзького чиновника (5812 видання), И.Лучицкого, історика, професора Київського університету (4000 видань), юриста П.Тулуба (4000 видань), А. Беретті, онука знаменитого академіка архітектури В.Беретти (4000 видань).
Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського заснована в серпні 1918 року. Сьогодні обсяг її фондів – близько 15 млн. одиниць. Це унікальне зібрання джерел інформації, що включає книги, журнали, продовжувані видання, карти, ноти, образотворчі матеріали, рукописи, стародруки, газети, документи на нетрадиційних носіях інформації. Бібліотека має найповніше в країні зібрання пам’ятників слов’янської писемності і рукописних книг, архіви та книжкові колекції видатних діячів української й світової науки та культури.

Бібліотеки як невід’ємна частина соціального і інтелектуального розвитку суспільства постійно впливають на культуру країни в цілому і окремі групи населення.

Всеукраїнський день бібліотек відзначається в Україні з 1998 року, коли Президент Леонід Кучма підписав відповідний Указ, прийнявши до уваги “великий внесок бібліотек України у розвиток вітчизняної освіти, науки і культури, а також з урахуванням необхідності подальшого підвищення їх ролі у житті суспільства”. 

Із святом Вас, дорогі бібліотекарі!

Поздоровлення бібліотекарям від поетеси Софії Малильо

В бібліотеку входиш, наче в храм.
Безсмертний дух людський царює там, –
Творець – бунтар, що «тіло рве до бою»,
До світла людство кличе за собою.
Стоять мовчазно у рядах книжки.
Про них ще древні мовили значуще:
То мертвії живуть серед живущих,
Німії промовляють крізь віки.
Кругом книжки заповнюють полиці.
В них зачаровано спасенні таємниці.
Вони благають: Друже! Погортай!
Великий досвід людства переймай.
Так часто в горі, у нестерпний час,
Та мудрість вікова рятує нас,
І дух збадьорений невтомно й сміло
До боротьби знов кличе кволе тіло.
Скарби бібліотек з їх мудрими томами
Пережили всіх воєн грізні драми,
Минають зваби всіх марнот земних,
А Істини живуть в одежі книг.
Хай славляться творці розумних книг,
Ті, що живуть у часі разом з нами,
І ті, що душ своїх нетлінними скарбами
Із небуття навчають нас, живих.
І доки людство в вирі небезпек
Верстає шлях в палкім жаданні Правди,
Його порадниками будуть завжди
Томи книжок, скарби бібліотек!