А. Фр. Прево

01. 04. 1697— 25. 11. 1763

Антуан Франсуа Прево, більш відомий як абат Прево — один з найбільших французьких письменників XVIII століття, автор роману «Історія кавалера де Гріє і Манон Леско» (1731).

16-ти років був послушником у єзуїтів, потім перейшов на військову службу, але, не виносячи дисципліни, повернувся в орден, знову залишив його через нещасливе кохання. У 1721 році він приєднався до монахів-бенедиктинцам в Фонтенельскому абатстві, потім прийняв чернечу обітницю в абатстві Жюмьеж, і провів наступні 7 років життя в різних установах ордена в Нормандії.

Не витримавши суворості статуту монастиря Сен-Жермен-де-Пре, в 1728 Прево втік звідти і був змушений переховуватися, залишивши Францію. Жив то в Англії, то в Голландії, займаючись літературною працею і намагаючись заручитися заступництвом знатних меценатів. В Голландії видав «Mémoires d’un homme de qualité» (1728-32) і вступив у зв’язок з молодою протестанткою, не зважившись, однак, одружитися на ній, щоб не порушити чернечих обітів. В Англії здійснив видання журналу «За і проти» — збірника нотаток, оповідань, анекдотів, де з’явилися й найвідоміші з його творів, романи «Англійський філософ» і «Манон Леско».
Успіх цих творів доставив Прево багато ворогів на батьківщині.

Прево перевів на французьку романи Річардсона («Памелу», «Клариссу», «Грандисона»); Дідро згодом дорікав, що він сильно скоротив їх.