За найпоширенішою версією Святошино названо в честь чернігівського князя Святослава (у чернецтві отримав ім’я Микола (Нікола) Святоша), який нібито володів землями сусідньої Борщагівки (документально це ніяк не підтверджено). Ця етимологічна версія підтримується і офіційно – поруч з будівлею Святошинської районної адміністрації на проспекті Перемоги, 97 встановлено пам’ятник Миколі Святоші. Ще одна більш-менш правдоподібна версія полягає в тому, що назва пов’язана зі святим лісом, який був улюбленим місцем відпочинку ченців, студентів духовної академії, священиків, одним словом святенником. Є й інші версії походження назви, але всі вони в даний час є не більше, ніж гіпотезами, які складно довести.

(Альтернативна версія. Біля Києва до Прийняття християнства знаходиться капище Святовита – це сучасна територія Святошина. Уперше ця назва згадується в грамоті короля Сігізмунда III (1619) як “Святошинський борок” – святий бір або місце святошного бога. На цьому місці споконвічно росли густі ліси , які вважалися святими.
Двадцять років тому будівельники, зводячі на місці сучасної річки Нивки Громадську споруду, розкопали перепалені кісткі тварин, кераміку, что датується X сторіччям, залишки вугілля й попелу. Тоді археолог Я. Боровський вислови думку, что в тому Святошинському лісі “вклонялися Святовиду, який і дав назву навколишній місцевості”. )

Окремим пунктом варто розглянути різні варіанти назви «Святошин». На радянських картах з 1930-х по початок 1990-х років використовувалася назва «Святошино» як українською, так і російською мовами. У друкованих виданнях використовувалися як «Святошин», так і «Святошино», іноді – «Святошині». Так як на початку 1990-х років станція метро «Святошин0» була перейменована в «Святошин», на російсько- та україномовних картах з’явилася назва «Святошин», але насправді перейменування торкнулося тільки станції метро, ​​так як сама місцевість не є адміністративною одиницею , яку можна перейменувати.

В кінці XIX століття Святошино є дачним селищем з розвиненою інфраструктурою. У 1897 році тут налічується 450 ділянок на 20 вулицях і провулках, також є базарна площа. Розташовувалося між сучасними вулицями Святошинській, Котельникова, р. Нивка, по околиці с. Біличі (сучасні вул. Спартаківська та Кутова), уздовж Біличанської дороги (тепер Біличанська вулиця і почаку вулиці Василя Стуса). У 1901 році в Святошино з’являється електрика, а в 1911 році – перший кінотеатр (він зберігся до сих пір – це нинішній кінотеатр «Екран» біля станції метро «Житомирська»). У 1910-х роках на території сучасного заводу «Авіант» був Святошинський аеродром. Саме тут пілот Петро Нестеров уперше виконав «мертву петлю». У складі Києва – з 1923 року.

У першій половині XX століття Святошино – курортна зона. Сюди прокладений трамвайний маршрут, будуються санаторії і будинки відпочинку. У 1924 році святошинські дачі перетворені на будинки для робітників. У 1930-1950 роки Святошино розширено до сучасних кордонів. У 1940-х роках побудоване Авіамістечко, в 1950-60-х роках – Академмістечко.

Основна сучасна забудова Святошино доводиться на першу половину 1970-х років. На території колишньої приватної забудови зведені житлові багатоповерхові будинки 10-го мікрорайону (між проспектом Перемоги, вулицями Миколи Ушакова, Прилужній і Чорнобильській). Велика частина історичної забудови Святошино була знесена в в 1970-1980-х роках, на її місці побудовано багатоповерхові панельні будинки. Північно-західну частину Святошино «поглинула» забудова житлового масиву Біличі.

Ще на початку 1990-х в Святошино залишалися значні ділянки приватної забудови, а на деяких вулицях машини з’являлися вкрай рідко. Але в другій половині 1990-х будівництво висоток на цій привабливій для проживання території набрало масового характеру, що викликало різке збільшення автомобільного руху, і з кожним роком тихих спокійних куточків в Святошино стає все менше і менше.

У 2000-і роки продовження забудови в Святошино призводить до безлічі скандалів – жителі намагаються відстояти  нечисленні сквери і лісопаркові зони які залишилися, але найчастіше їм це не вдається. Будівельні організації при пособництві міських і районних властей захоплюють кожен придатний для будівництва шматочок землі. У 2009 році вирубані дерева на ділянці, де раніше планувалося організація меморіального скверу Василя Стуса (на місці, де раніше був будинок, в якому він жив).

У Святошино розташовані ряд медичних установ, в тому числі Науковий центр радіаційної медицини АМН України (пр. Перемоги, 119/121), Київська державна онкологічна клініка (вул. Верховинна, 69), дві міські клінічних лікарень (№ 5 і № 7).