Свято Водохреща завершувало святки, які за народним повір’ям були періодом “без хреста”, адже нещодавно народжений Ісус Христос ще не був хрещений.

Також закінчувалися “страшні вечори”, під час яких потойбічні сили мали особливу свободу і розгул у світі людей. Вважалося, що у Водохресний святвечір потойбічна сила особливо небезпечна, бо це остання ніч перед майбутнім водосвяттям. Тому численні хрещенські традиції та обряди проводилися з метою очиститися від нечистої сили і замкнути кордони між живими і мертвими.

Протягом усього дня у Водохресний святвечір, аж до першої зірки, православні дотримувалися строгого посту, а також стояли в церкві на молитві.
Увечері 18 січня проводилася церковна служба у святвечір, по закінченні якої належить на Хрещення Господнє святити воду. Таким чином відбувався урочистий ритуал великого водосвяття на згадку про хрещення Христа на річці Йордан. До речі, слово “хрещу” в перекладі з грецької означає “занурюю у воду”.