“Жоден спектакль від репетиції краще не стає…”

Кращі фільми

• Маленькі комедії великого будинку
• Дивак з п’ятого «Б»
• Божевільний день, або Одруження Фігаро
• Після дощику в четвер
• Там, на невідомих доріжках… (актриса)

Кращі серіали

• 12 стільців
• І знову Аніскін
• Кабачок «13 стільців»
• Єралаш (актриса)

• Заслужена артистка РРФСР (1954)
• Народна артистка РРФСР (1960)
• Народна артистка СРСР (1972), перша удостоєна цього звання серед артистів Московського театру сатири
• Сталінська премія третього ступеня (1951) – за виконання ролі Лукерії Василівни Похльобкіної в спектаклі «Весілля з приданим» Н. М. Дьяконова

• Пельтцер – старовинне дворянське прізвище, історія якого добре відома в Німеччині. Справжнє ім’я батька Тетяни Пельтцер – Йоганн Робертович. Але він вважав за краще називати себе Іваном. Іван Пельтцер був одним з перших заслужених артистів республіки, лауреатом Сталінської премії і багато знімався в кіно – в картинах «Біліє парус одинокий», «Ведмідь», «Велике життя»… Він був не тільки прекрасним актором, але й чудовим педагогом, до революції їм була організована невелика театральна школа. Мати — єврейка, дочка головного рабина з Києва. Аж до серпня 1914 року, поки не почалася Перша світова війна, в родині розмовляли виключно німецькою.
• На сцену вона вперше вийшла в дев’ять років у виставі «Камо грядеши» в ролі Овдія, а за наступну акторську роботу — в «Дворянському гнізді» — вона вперше отримала гонорар: в одинадцять років блищить в ролі Сергія у виставі «Анна Кареніна», але її шлях на сцену не був легким: актрисою вона стала без акторської освіти.
• У кіно Тетяна Пельтцер дебютувала в 1943 році в комедії «Весілля», де головні ролі виконали Ераст Гарін і Фаїна Раневська. Потім актриса з’явилася в драмі «Вона захищає Батьківщину». Першу велику роль – Плаксін в мелодрамі «Прості люди» – Тетяна Іванівна зіграла в 1945 році. Правда, цей фільм 11 років пролежав «на полиці».
• З 1980-х років в акторки почала пропадати пам’ять. В кінці 1980-х років розвинулася підозрілість і манія переслідування. 1991 рік провела в психіатричній лікарні ім. Ганнушкіна, звідки її привозили на вистави. У 1992 році вона знову потрапила в психіатричну лікарню. Там отримала травму — впавши, вона зламала шийку стегна.
• Крім роботи в театрі та кіно Пельтцер вела бурхливе суспільне життя – вона була обрана депутатом і сумлінно виконувала свій громадянський обов’язок, вибивала квартири та путівки для всіх нужденних. Зокрема, для своєї гримерши Поліни виклопотала дуже хорошу квартиру. Будучи завзятою преферансисткой, вона грала весело і азартно. Частіше програвала, ніж вигравала: її захоплював сам процес, вечір у приємній компанії.
• Тетяна Іванівна Пельтцер померла 16 липня 1992 року після інфаркту і пневмонії. Похована в Москві на Введенському кладовищі поруч з батьком і братом — інженером-конструктором, випробувачем першого вітчизняного гоночного автомобіля «Зірка-1» Олександром Івановичем Пельтцером (1906-1975).
• Згідно із заповітом Тетяни Іванівни, двокімнатна квартира в акторському будинку на вулиці Черняховського (Їх сусідами були Рибніков і Ларіонова, Гайдай і Гребешкова, Булгакова, Румянцева і Кубацкій.) відписана домробітниці — Ганні Олександрівні Кукиній, яка доглядала за нею більше двадцяти років, архіви з фотографіями — театру, бібліотека — Марку Захарову.