Олена Іванівна Теліга

(1906 – 1942)

 — українська поетеса, публіцист, літературний критик, діячка ОУН.За життя О. Теліга не встигла видрукувати жодної своєї книжки, тому значна частина її поезії загубилася. Більшість вір­шів друкувалися у «Віснику», а після її смерті були видані окре­мими збірками «Душа на сторожі» (1946) та «Прапори духу» (1947). Найповніше зібрання творів поетеси «Полум’яні межі» побачило світ 1977 р. у Парижі.Головна тема її поезії — подружні взаємини, поетична фор­ма — послання. Це лірика, в якій поетеса поєднує ніжність з безмежною любов’ю до життя, запереченням міщанського Духу.У публіцистиці порушувала питання естетики літератури («До проблеми стилю»), ідейного спілкування, українського куль­турного процесу («Наростіж вікна»), ідеалу сучасної українсь­кої жінки («Якими нас прагнете»), засуджувала рабську поко­ру, опортунізм («Партачі життя»).