С. Цвейг

1881-1942

Стефан Цвейг — австрійський письменник, критик, автор численних белетризованних біографій.

Новели Цвейгa — «Амок» (1922), «Сум’ятиця почуттів» (1927), «Шахова новела» (1941) — зробили ім’я автора популярним у всьому світі. Новели вражають драматизмом, захоплюють незвичайними сюжетами і змушують міркувати над змінністю людських доль. Цвейг не втомлюється переконувати в тому, наскільки беззахисне людське серце, на які подвиги, а часом злочини, штовхає людину пристрасть.

Цвейг створив і детально розробив свою власну модель новели, відмінну від творів загальновизнаних майстрів короткого жанру. Події більшості його історій відбуваються під час подорожей, то захоплюючих, то утомливих, а то й по-справжньому небезпечних. Все, що трапляється з героями, підстерігає їх в дорозі, під час коротких зупинок або короткого відпочинку з дороги. Драми розігруються у лічені години, але це завжди головні моменти життя, коли відбувається випробування особистості, перевіряється здатність до самопожертви. Серцевиною кожної розповіді Цвейга стає монолог, який герой вимовляє в стані афекту.

Цвейг нерідко писав на стику документа і мистецтва, створюючи захоплюючі життєпису Магеллана, Марії Стюарт, Еразма Роттердамського, Жозефа Фуше, Бальзака (1940).
В історичних романах прийнято домислювати історичний факт силою творчої фантазії. Де не вистачало документів, там починала працювати уява художника. Цвейг, навпаки, завжди віртуозно працював з документами, знаходячи в будь-якому листі або мемуарах очевидця психологічне підґрунтя.