Успі́ння Богородиці — дуже велике східнохристиянське свято, день смерті (успіння) Діви Марії, Богородиці, матері Спасителя Ісуса Христа. Відмічається щорічно 28 серпня управославних, давньосхідних та східно-католицьких церквах. Римо-католицькою церквою цей день святкується 15 серпня по новому стилю. Аналог у римо-католицькій традиції — Внебовзяття Діви Марії. У Вірменській церкві святкується в неділю, найближчу до 15 серпня. Інша назва — Успення.

Успіння – кінець земного життя Богородиці та переселення її в життя небесне.

Після того як Ісус Христос вознісся на небо, Матір Божа лишилася під опікою апостола Івана Богослова. Незадовго до свого успіння Божа Матір прибула до Єрусалима. Свій час вона там присвячувала невтомним молитвам. Одного разу на Голгофі до неї з’явився архангел Гавриїл і провістив їй скоре переселення до життя небесного.

За звісткою архангела, успіння Богородиці мало статися о третій годині. Святі апостоли запалили безліч свічок і оточили урочисто прикрашену постіль, на якій лежала Мати Божа. Зненацька засяяло божественне світло і до людей зійшов сам Ісус Христос у супроводі янголів, архангелів та праведних душ. Побачивши сина, Матір Божа дуже зраділа і без жодних тілесних страждань віддала свою душу. Через три дні апостоли не знайшли в труні тіла Богородиці, а тільки її поховальні покривала. Це був доказ того, що Божа Мати справді вознеслася на небо.