Всесвітній день рок-н-ролу — свято однодумців, для яких рок-н-рол став не тільки музикою, а стилем і способом життя, відзначається щорічно 13 квітня, хоча історична подія, яка послужила основою для свята, відбулося днем раніше: 12 квітня 1954 Білл Хейлі записав сингл «Rock Around The Clock», що став знаковим у новому музичному напрямку, який швидко подолало кордони США і поширилося по країнах і континентах, кинувши виклик суспільству і традиціям. 

В середині 20 століття, невдовзі після другої світової війни, люди прагнули до спокою і розміреного життя. Потрясінь ніхто не хотів. Відображенням суспільних настроїв була музика того періоду — спокійна й сентиментальна, зі солодкоголосим вокалом. Поряд з офіційною музикою, в Америці жила і зовсім інша — гучна, ритмічна, повна життя — ритм-енд-блюз. Одного вечора диск-жокей радіостанції Клівленда Алан Фрід узяв на себе сміливість «прокрутити» в ефірі записи в стилі ритм-енд-блюзу. А щоб не шокувати «білу» публіку, придумав йому іншу назву — «рок-н-рол». Завдяки Алану Фріду, замаскований ритм-енд-блюз зазвучав на повну силу, ставши доступним всім, незалежно від кольору шкіри. 

Першою зіркою рок-н-ролу серед білих виконавців став співак гітарист Білл Хейлі. Його коктейль з ритм-енд-блюзу, кантрі та вуличного сленгу мав приголомшливий успіх. 

Серед засновників напряму був і легендарний Елвіс Преслі, що став кумиром підлітків і молоді. Його стиль одягу, манери та рухи ставали прикладом для наслідування. 
На початку 1960-х з’явився новий стиль в рок-н-ролі — поп-рок. Ліверпульська четвірка запустила у світ “бітломанію”. У 1964 році з’явилися «Rolling stones», що відрізнялися швидким, потужним і технічним звуком. У 1970-ті роки народився психоделічний рок, яскравими представниками яких з’явилися групи «Pink Floyd», «Deep Purple», «Led Zeppelin», «Black Sabbath». Це десятиліття вважають золотою епохою в розвитку рок-культури. 

Кінець сімдесятих ознаменувався появою панк-року. Спрощена музична схема вивела на перший план вокал і тексти. У них часто зустрічалася критика уряду, політики, багатих верств суспільства. На хвилі панку злетіли групи «Sex Pistols», «The Clash» «Stooges», Іггі Поп. У 1980-х роках з’явився жіночий рок, а в практичні 1990-і найяскравішим рок-н-рольщик був Курт Кобейн і його група «Nirvana». Кінець 1980-х ознаменувався остаточним виходом російського року з підпілля. 

Сьогодні рок-музика має безліч напрямків: від легкого танцювального рок-н-ролу до брутального агресивного грайндкор. Тексти пісень варіюють від невимушеного і жартівливого до похмурого, глибокого і філософського. Часто рок-музика протиставляється поп-музиці, хоча явної границі між поняттями «рок» і «поп» не існує. Багато музичні явища балансують на грані між ними.