Ж. – Ж. Руссо

28. 06. 1712 — 02. 07. 1778

Жан-Жак Руссо — французький філософ-просвітник, письменник, композитор.

В 1749 р. Ж.-Ж. Руссо став володарем премії Діжонської академії, і ця подія ознаменувала початок самого плідного десятиліття в його діяльності. У тому ж році Руссо був притягнутий до спільної роботи над «Енциклопедією». Всього він написав для неї 390 статей, в більшості своїй музикознавчих.

У 1750 р. побачив світ трактат під назвою «Міркування про науку і мистецтво». Озвучені в ньому ідеї протиставлення цивілізованого суспільства природному стану отримали розвиток в трактаті «Міркування про початок і підстави нерівності між людьми» (1755). Написаний в 1762 р роман «Еміль» і політичний трактат «Про суспільний договір» змусили Руссо покинути Францію щоб уникнути арешту. Його твори були спалені не тільки в Парижі, але і в Женеві. Притулок він знайшов у власному прусського короля князівстві Невшательскому. Хоча до 1770 Руссо було заборонено перебувати на території Франції, Руссо повернувся у 1767 під фальшивим ім’ям. 

Жан-Жак Руссо писав поеми, вірші, комедії («Нарцис», 1753, «Військовополонені», опубліковано 1782), романи. Також є автором опери («Сільський чарівник», 1753), до якої створював лібрето та музику. В книзі «Еміль, або Про виховання» (1762) втілив свої педагогічні погляди. В романі «Юлія, або Нова Елоїза» (1761) засуджував станове суспільство, протиставляючи йому природне почуття любові. В автобіографічному романі «Сповідь»  розповів про своє життя, духовні пошуки, переживання тощо.

Художні твори Руссо пробуджували гуманне ставлення до бідних, любов до природи, сприяли гармонійному розвитку особистості, виховували почуття громадянського обов’язку. Літературна діяльність Руссо викликала до життя течію русоїзму, близьку до сентименталізму.

Великий вплив Руссо мав на представників романтизму в літературі, зокрема українських. Так, український класик Іван Франко в статті «Влада землі в сучасному романі» й «Передньому слові» до «Перебенді» Тараса Шевченка писав про складний характер творів Руссо, підкреслював їхній вплив на молодого Шевченка, вказував на світовий резонанс його суспільних і естетичних ідеалів.