Микола Гринько

22. 05. 1920 – 10. 10. 1989

Микола Григорович Гринько — український кіноактор. Дебютував у кіно 1951 року в ролі Бунтаря у фільмі Ігоря Савченка «Тарас Шевченко». Найвідоміші ролі, які зробили актора популярним у всій країні: Тато Карло («Пригоди Буратіно»), Професор («Сталкер»), батько Кріса («Соляріс»), професор Громов («Пригоди Електроніка»).

В шлюбі з Айше Чулак-огли (по 1989 г.).

Кращі фільми:

  • Андрій Рубльов
  • Дзеркало
  • Ати-бати, йшли солдати…
  • Сталкер
  • Тіні забутих предків (актор)

Кращі серіали:

  • Пригоди Електроніка (актор)
  • Заслужений артист УРСР (1969)
  • Народний артист Української РСР (1973)
  • Зріст: 1.93м
  • Учасник Великої Вітчизняної війни
  • Помер від лейкемії. Похований у Києві на Байковому кладовищі.


Схожі публікації:

  1. “Багато акторів грають самих себе…” (85 років від дня народження)
  2. Гусарська балада М. Крючкова
  3. “Якщо театр був йому дружиною, то музика була його коханкою” (120 років від дня народження)
  4. “Грати в півноги хороший артист просто не зможе…”
  5. “Всі ролі можна розділити за принципом: ті, за які не соромно, і всі інші…”