Опубліковано: 18.10.2013
Поговоримо з дітьми
Як часто Ви спілкуєтесь зі своїми дітьми? Кожного дня? Ви впевнені, що це є справжнє спілкування?
Гадаю, що більшість запевнить себе в регулярності, інтенсивності і правильності спілкування зі своєю дитиною, ми впевнені в тому, що знаємо про все, що відбувається у житті сина чи доньки. А чи так це насправді? Здебільшого спілкування батьків і дітей обмежується стандартними запитаннями та такими ж стандартними відповідями на них:
– Як справи?
– Все добре.
– Що нового?
– Та, ніби нічого.
Шкода, що в багатьох родинах спілкування найрідніших людей зводиться до формальної розмови. Спробуйте змінити ситуацію. Поставте стандарті запитання по-іншому. Додайте більше яскравих слів, переконайте своєю зацікавленістю співбесідника. Не бійтесь запитати про друзів, про те, про що забули запитати вчора, або про те, про що не питали ніколи. Натомість будьте відвертими, розкажіть про ваші справи, радості та переживання. Звісно, особливості у кожної родини свої та головне, що всі ми маємо пам’ятати: не потрібно боятися щось змінити – головне бути у цьому щирим та відвертим.
Запрошуємо бажаючих поділитись досвідом, досягненнями чи проблемами. Давайте змінюватись разом.
Моя дитина дуже зайнята: школа, репетитори, гуртки і тд.
Я зайнята ще більше. А вечором, коли вся сім'я у зборі – віртуальні забавки на комп’ютері забирають всю увагу дитини і пробитися до неї із своїми питаннями чи розмовами МАРНО! От виходить що наше спілкування зводиться до формальних «Як справи? – Добре».
Світлана, відверто кажучи таку проблему мають дуже багато сімей. Батьки вимушені багато часу проводити на роботі, і тому діти майже весь свій вільний час присвячують віртуальним та онлайн друзям. Для початку спробуйте налагодити контакт поза домівкою. Сходіть з дітьми до кінотеатру, парку розваг, або в інше місце де вам цікаво. Після такого відпочинку у вас точно з’являться спільні враження, які ви зможете разом обговорити. З таких не вимушених розмов Ви зможете починати обговорення більш важливих питань. Звісно не все й одразу та поступово коли Ви налагодите спілкування поза домівкою, Ви станете більше спілкуватися й вдома. Повірте, Ваша дитина не проміняє Вас на віртуальність. Ви для неї важливі та перший крок назустріч варто зробити Вам.
Коментувати