Як часто Ви спілкуєтесь зі своїми дітьми? Кожного дня? Ви впевнені, що це є справжнє спілкування?

Гадаю, що більшість запевнить себе в регулярності, інтенсивності і правильності спілкування зі своєю дитиною, ми впевнені в тому, що знаємо про все, що відбувається у житті сина чи доньки. А чи так це насправді? Здебільшого спілкування батьків і дітей обмежується стандартними запитаннями та такими ж стандартними відповідями на них:

– Як справи?
– Все добре.
– Що нового?
– Та, ніби нічого.

Шкода, що в багатьох родинах спілкування найрідніших людей зводиться до формальної розмови. Спробуйте змінити ситуацію. Поставте стандарті запитання по-іншому. Додайте більше яскравих слів, переконайте своєю зацікавленістю співбесідника. Не бійтесь запитати про друзів, про те, про що забули запитати вчора, або про те, про що не питали ніколи. Натомість будьте відвертими, розкажіть про ваші справи, радості та переживання. Звісно, особливості у кожної родини свої та головне, що всі ми маємо пам’ятати: не потрібно боятися щось змінити – головне бути у цьому щирим та відвертим.

Запрошуємо бажаючих поділитись досвідом, досягненнями чи проблемами. Давайте змінюватись разом.