А.Ю. Тесленко

02. 03. 1882 – 28. 06. 1911

Архип Юхимович Тесленко – український письменник.

У 1905 р. Тесленко за участь у селянських заворушеннях був заарештований, наступного (1906-го) заарештований удруге і засланий спочатку на Вологодщину, а потім у Вятську губернію.

Архип Тесленко почав писати поезії російською мовою 1902-го, потім продовжив українською.

Перші оповідання, написані 1904, були надруковані 1906-го в журналі «Нова Громада» і газетах «Громадська думка» та «Рада». Пізніше Тесленко друкував оповідання і дописи з селянського життя також у газеті «Село» та часописі «Світло».

Низка оповідань Тесленка — «За пашпортом», «Хуторяночка», «Радощі», «Наука», «Школяр» (усі 1906) — присвячена зображенню нужденного і безправного життя українського селянства за царату. В оповіданнях «Любов до ближнього», «У схимника» (1906) зображено служителів офіційного православ’я чужим інтересам українського населення. Одним з найкращих творів Тесленка є повість «Страчене життя» (1910), в якій на тлі життя бідної селянської родини показана доля дівчини-вчительки, доведеної умовами жорстокої дійсності до самогубства.

Критика своєчасно помітила визначний талант Архипа Тесленка і живу мову розповіді, в якій слідні традиції української класики (зокрема Марка Вовчка) з елементами імпресіонізму; тюремні й деякі інші оповідання Тесленка мовою і манерою розповіді близькі до ранніх оповідань Володимира Винниченка.

Твори Тесленка перевидавалися багато разів.