Т. Н. Уайлдер

17. 04. 1897 — 07. 12. 1975

Торнтон Найвен Уайлдер – американський прозаїк, драматург і есеїст, лауреат Пулітцерівської премії (1928, 1938 і 1943) (Пулітцерівська премія — одна з найпрестижніших нагород США в галузі літератури, журналістики, музики і театру.).

Американський письменник і драматург, найбільш відомий п’єсою “Наш городок” (1938), удостоєний Пулітцерівської премії. Першим великим успіхом для Вайлдера став роман “Міст короля Людовіка Святого” (1927). Його перша велика п’єса “І заграє сурма” (“The Trumpet Shall Sound”), з’явилася в 1920 році в “Польському літературному журналі”, але була поставлена тільки в 1926 році театром “Амерікен Лэборатори”.

Під час Першої світової Уайлдер вісім місяців прослужив в чині капрала берегової артилерії. Він отримав ступінь бакалавра мистецтв в Єльському університеті в 1920 році і відправився в Рим, де вивчав археологію в Американській академії. Викладаючи французьку мову в Лоуренсвилльской школі в Нью-Джерсі, Вайлдер продовжував писати. До 1926 року він одержав ступінь магістра мистецтв, спеціалізуючись в галузі французької літератури в Прінстонському університеті. У тому ж році з’явився його перший роман “Каббала”, історія про молодого американця, приезжающем в Рим, де він зустрічає італійських аристократів, які втіленнями стародавніх римських богів. Другий роман Вайлдера, “Міст короля Людовіка Святого”, з’явився в 1927 році, а в наступному році він пішов зі своєї посади в Лоуренсвиллі.

Настрій пізніх п’єс Вайлдера більш тяжкий. Його старша сестра Шарлотта, поета, була госпіталізована з психічним розладом у 1941 році, мати померла в 1946 році. При друзях Уайлдер нарікав на власне життя, вважаючи його невдалим. Припускають, що Уайлдер було відмовлено в Нобелівської премії, тому що він — помилково — був звинувачений в тому, що його п’єса “На волосок від загибелі” – плагіат “Поминки по Финнегану” Джойса. У 1950-ті Уайлдер написав “Берніс” (1957), “Крах у 5-25″”, (1957) і “Алкестиад”, заснований на “Алкесте” Еврипіда і поставлений на Единбурзькому фестивалі під назвою “Життя в сонячному світлі”. Коли Монтгомері Клифт розкритикував діалоги у ній, як штучні та і педантичні, то, за його словами, Вайлдер був у такій люті, що він “майже стрибнув в Атлантичний океан”. П’єса “Купець з Йонкерса” (The Merchant of Yonkers, 1938), комедія, яка не здобула зборів та успіху у критики, була перероблена і вийшла під новою назвою “Сваха” (“The Matchmaker”, 1954). В попередній роботі Уайлдер ґрунтувався на британській п’єсою Джона Оксенфорда “Добре проведений день”. Згодом “Сваха” стала основою бродвейського мюзиклу “Хелло, Доллі!”, який був вперше поставлений у 1964 році в Нью-Йорку, з Керол Чаннінг в головній ролі, музикою і словами Джері Германа.

Творчість

Романи

  • «Каббала» /The Cabala (1926)
  • «Міст короля Людовіка Святого» /The Bridge of San Luis Rey (1927)
  • «Жінка з Андроса» /The Woman of Andros (1930)
  • «До неба мій шлях» («Небеса — моя обитель») /heaven’s My Destination (1935)
  • «Березневі іди» /Ides of March (1948)
  • «День восьмий» /The Eighth Day (1967)
  • «Теофіл Норт» /Theophilus North (1973)

П’єси

  • «І заграє сурма» /The Trumpet Shall Sound (1926)
  • «Ангел, що обурив води, та інші п’єси» /An Angel That Troubled Waters and Other Plays (1928)
  • «Наш городок» /Our Town (1938)
  • «Купець з Йонкерса» /The Merchant of Yonkers (1938)
  • «На волосок від загибелі» /The Skin of Our Teeth (1942)
  • «Сваха» /The Matchmaker (1954, за п’єсою Йоганна Нестроя, пізніше стала основою мюзиклу «Хелло, Доллі!», 1964)
  • «Алкестиада, або Життя в сонячному світлі» /The Alcestiad: Or, A Life In The Sun (1955)
  • Plays for Bleeker Street (1962)

Оперні лібрето

  • «Довгий різдвяна вечеря» (для Пауля Хіндеміта)
  • «Алкестиад» (для Луїзи Тальма)

Кіносценарії

  • «Тінь сумніву» (для Альфреда Хічкока)

Екранізації

  • «Міст короля Людовіка Святого»
  • «Містер Норт»/«Mr. North», США, 1988, реж. Денні Х’юстон

Театральні постановки

  • «Березневі іди» – вистава Театру ім. Е. Вахтангова, режисер А. Кац, 1991 р.