Івана Купала, Купа́йла — традиційне східнослов’янське свято, яке відзначали вночі перед Івановим днем. Зараз його також прив’язують до сонцевороту. У зв’язку з введенням григоріанського календаря 1 березня 1918 збігається з церковним святом Різдва Івана Предтечі та припадає на 24 червня (7 липня). Назва свята походить від імені християнського святого Івана Хрестителя. Квінтесенцією свята є очищення за допомогою вогню та води — найдавніша форма магічних дій. Одне з чотирьох головних свят сонячного календаря.

Ймовірно, свято було встановлено в часи, коли сонцестояння випадало на 24 червня. Святкували Купала здавна по всій Україні, щоправда з певними відмінностями по регіонах. За радянського панування частина притаманних святу регіональних звичаїв відмерла. Подібні звичаї існують у багатьох народів, особливо індоєвропейських: Ліго улатвійців, Літа у кельтів, Вардавар у вірменів, Исиах у якутів, чехів, німців, австрійців, сербів, болгар, поляків, англійців, білорусів а також росіян. Найбільшого розмаху свято набуло в Іспанії, де 19–24 червня проводиться фестиваль «Вогнища Сан Хуана», та в Бразилії — «Феста Юніна» 13-29 червня.