М. С. Крушельницька

1876-1935

Марія Степанівна Крушельницька — українська акторка, письменниця, громадська діячка. Майже вся родина Марії Крушельницької була знищена НКВДистами.

1901 року в друкарні т-ва «Руська бесіда» побачив світ цикл її оповідань («І хто ж вона була?», «Прощання», «Хвилі туги», «Поезія молодих її літ», «Штука»), об’єднаних у збірку під назвою «І хто ж вона була?».

Друкувалася в газетах «Буковина» та «Діло», альманахах, журналах «Літературно-науковий вістник», «Нові шляхи», «Нова хата».

Брала участь у виданні читанок, організації театральних гуртків та культурно-освітніх закладів.

Багато часу віддавала сім’ї, вихованню дітей, допомагала чоловікові (Антон Крушельницький) в редагуванні «Нових шляхів» і «Критики».

Пропагувала ідеї емансипації жінок, зокрема в альманасі «Жіноча доля» опублікувала статтю «Нова жінка», в якій виклала свої думки про новий тип жінки-українки.