Е. Мане

(1832-1883)

— французький художник імпресіоніст. Створював портрети, жанрові композиції, натюрморти. Залишив цікаві зразки графіки вмалюнках і офортах.

Спілкуючись з відомими художниками, поетами, письменниками та черпаючи натхнення з їхньої творчості, Едуард Мане розвив свій індивідуальний стиль написання картин. Серед його друзів і натхненників: Шарль Бодлер, Еміль Золя, Ренуар, Моне та інші.

Незважаючи на покинутість критиками його творів, був широко відомим художником, прийнятим як серед імпресіоністів, так і в колі майстрів інших напрямів живопису.
Визнання таланту Мане відбулося на самому схилі його життя. У 1881 році він удостоївся медалі Салону, а через деякий час і ордена Почесного легіону. На той момент Едгар Мане вже не писав картин; він бувпаралізований внаслідок атаксії мозку. 

Мане здійснив свого роду переворот в осмисленні образотворчого мистецтва тих часів. Безперервним експериментом з кольором і формою він поклав початок розвитку багатьох нових напрямів у французькій живопису. Він поставив під питання непорушність стилів писання картин кінця 19-го – початку 20-го століть: класицизм, реалізм, імпресіонізм. Прикладом зухвалості і новизни в сюжетах картин надихав багатьох юних художників на пошуки нових шляхів розкриття образів.

Едуард Мане не спинявся на певних темах своїх творів, чергував пейзаж з портретом, натюрморт з сюжетами з життя. Перевагу в кольоровій гамі також піддавалася постійному експерименту: темні, густі, контрастні змінювалися більш світлими, легкими.

Як це часто буває, епітети «геніальний художник», «великий Мане» та інші схвальні відгуки за свого життя він так і не почув. Справжня слава прийшла до його творів через багато років по його смерті, і її початок поклала все та ж «Олімпія», – «несмачна» і «вульгарна».

Тепер же картини Мане оцінюються в мільйони фунтів стерлінгів: від семи до п’ятдесяти шести.