Події з життя С.Тудора (125 років від дня народження)

С. Й. Тудор 

25.08.1867 — 22.06.1941

Тудор Степан Йосипович — український (галицький) письменник, публіцист і політичний діяч, філософ (представник Львівсько-Варшавської школи філософії, доктор філософії).

Степан Тудор — це псевдонім Степана Йосиповича Олексюка. Рання смерть батька змусила зазнати матеріальних труднощів ще у дитинстві: аби закінчити гімназію, хлопчина заробляє репетиторством. У 1914 р., вступивши на навчання до Львівського університету, Тудор стає вояком Австро-Угорської армії. Під час фронту він — російський полонений, отже, перебуває на Київщині і Черкащині — аж до повернення в Галичину у 1923 р.

Завершивши перерване раніше навчання у Львівському університеті, Степан Тудор вчителює у Чорткові на Тернопільщині. Стає активним учасником літературного процесу, співорганізатором радянофільського часопису “Вікна” — періодичного видання середовища письменників, які згодом утворили літературну групу “Горно”. Редакторами “Вікон” були спершу Степан Тудор і Василь Бобинський, а врешті — сам Тудор. Після того, як “Вікна” припинили своє існування, від 1932 р. Тудор живе і працює у Золочеві, а повертається до Львова аж у 1939 р.

Смерть Степана Тудора була показовим фактом для радянської літературної історіографії: він, а також його соратник, комуністично орієнтований поет, прозаїк, критик Олександр Гаврилюк, загинули у Львові в перший день війни — 22 червня 1941 р. — від бомби, що впала на будинок, де вони перебували у товаристві інших літераторів (вул. Дорошенка, 46). Степан Тудор похований на Личаківському цвинтарі у Львові. На пл. Є. Маланюка у Львові встановили пам’ятник письменникові: тут наприкінці 1980-х рр. було місце альтернативних мистецьких акцій.

Твори С.Олексюка-Тудора

• «Орля. (Історія про ціну жіночого мізинця)» (1925)
• «Червоний усміх. Теж про те, як у судьбі Ліди Танської стрінулись дві троянди» (1927)
• «Мати. Поліський примітив» (1928)
• «Марія. Події з життя наймичок розказані просто» (фрагмент) (1928)
• «Молошне божевілля. Патетична повість про Міру, Лі й колектив» (1930; останій друкований Тудором прозовий твір; гостро розкритикований комуністичною критикою)
  «Один день отця Михайла Сойки» (уривок з повісті) (1934)
• «O spotkaniach z książkami» (« 1939)
• «Спроба аналізу помилок», доповідь на засіданні психологічної секції Польського філософського т-ва, 4 червня 1927 року.